• Ішемічний інсульт: прогностичні аспекти клінічних, лабораторних та нейровізуальних характеристик О.В.Ткаченко, І.О.Цьоха

    Прогностичні клініко-нейровізуалізаційні співвідношення у ... Название: Ішемічний інсульт: прогностичні аспекти клінічних, лабораторних та нейровізуальних характеристик О.В.Ткаченко, І.О.Цьоха
    Формат книги: fb2, txt, epub, pdf
    Размер: 4.5 mb
    Скачано: 1210 раз





    Прогностичні клініко-нейровізуалізаційні співвідношення у ...
    У загальній структурі інсульту значно більшу питому вагу має ішемічний інсульт. ... Актуально · Аспекти діагностики · Дискусійні питання · Діагностика та ... О.В. Ткаченко, І.О. Цьоха, Національна медична академія післядипломної освіти ... є клінічні т

    Ішемічний інсульт: прогностичні аспекти клінічних, лабораторних та нейровізуальних характеристик О.В.Ткаченко, І.О.Цьоха

    Ступінь останніх значною мірою залежить від стану гемодинамічного, колатерального, перфузійного і метаболічного резервів головного мозку. Було проведено загальноклінічне та детальне клініконеврологічне обстеження хворих у динаміці з використанням шкал, зокрема nihss (national institute of health stroke scale), оцінки рухового дефіциту і тонусу мязів клініколабораторне і нейровізуальне обстеження статистичні методи застосовувалися методи математичного аналізу. Отже, аналіз розподілів однієї ознаки відносно іншої дозволив зясувати не лише значення, які спостерігалися найчастіше, середні значення, а й деталі розподілу хворих з різними нейровізуальними характеристиками ішемічного інсульту щодо тяжкості неврологічного дефіциту на 1шу добу захворювання.

    З метою аналізу співставлення таких характеристик ішемічного інсульту, як обєм ішемічного вогнища та особливості нейровізуальної картини, використано комплексну оцінку збіжності розподілів. Статистично достовірної різниці середнього обєму ішемічного вогнища при ураженні домінантної та недомінантної півкуль головного мозку у жодній з виділених груп за обємом ураження не виявлено (р 0,05). Наявність частки хворих значно віддаленої від решти осіб ііі групи може бути повязана з вираженістю явища лейкоареозу, зокрема особливостями компенсаторних судинних механізмів тощо.

    Підтипи ішемічного інсульту визначаються за критеріями toast (trial of org 10 172 in acute stroke treatment). У 63,2 обстежених відзначали артеріальну гіпертензію (аг) до виникнення ішемічного інсульту, відповідно у 36,8 не відзначали анамнестичних даних щодо аг. Проте при ішемічному інсульті, що характеризується виявленням гострого ішемічного вогнища незалежно від наявності вихідних змін головного мозку, ризик формування неврологічного дефіциту тяжкого та надтяжкого ступеня є вищим.

    Середні обєми гострих ішемічних вогнищ при порівнянні груп ураження структур головного мозку, що кровопостачаються судинами вбб з такими при ураженні правої та лівої півкуль статистично достовірно відрізнялися лише у групі з обємом ураження 10100 см3 (р 0,05) та при порівнянні обєму вогнища у структурах головного мозку, що кровопостачаються судинами вбб з таким при ураженні лівої півкулі при межах ураження 110 см особливості величини обємів ураження структур головного мозку, що кровопостачаються судинами вбб, зазвичай зумовлені й особливостями анатомії та архітектоніки зазначених структур (рис. Коефіцієнти збіжності розподілів і, іі та ііі груп (відповідно становлять alfa 01 0,877, alfa 02 0,830, alfa 12 0,844) вказують на значну їх подібність. Автори вважають, що близько 20 ішемічних инсультів зумовлені макроангіопатіями, з яких понад 50 становлять стенози та оклюзії екстра або інтракраніальних судин причиною більше ніж чверті інсультів є кардіогенні емболії близько 20 випадків усіх ішемічних інсультів зумовлені мікроангіопатіями, що спричиняють розвиток лакунарних інфарктів з формуванням дрібних вогнищ некрозу в глибинних структурах головного мозку менше ніж у 45 випадків виявляють інші причини.

    Середні обєми ішемічних вогнищ у пацієнтів і та іі груп відповідно становили 24,5 8,2 та 36,6 11,7 см3 і статистично достовірно не відрізнялися, хоча спостерігалася тенденція до більшого обєму ішемічного вогнища при наявності фонових дифузних таабо дрібновогнищевих змін головного мозку. Для розподілу ііі групи (х, 2) характерні такі особливості найчастіше виявляється неврологічний дефіцит легкого та надлегкого ступеня (1,54,5 бала) за шкалою nihss (цей інтервал різко виражений) наявність незначної частки хворих, що відповідає тяжкому ступеню неврологічного дефіциту (1315 балів), відсутність елементів розподілу відповідно до надважкого ступеня неврологічних розладів за шкалою nihss. У дослідження було включено 220 хворих з діагнозом ішемічного інсульту, які знаходилися на обстеженні і лікуванні у відділенні неврології київської міської клінічної лікарні 12, що є клінічною базою кафедри неврології 2 національної медичної академії післядипломної освіти імені п.

    За шкалою nihss хворі з ішемічним інсультом були поділені на 5 груп залежно від ступеня тяжкості неврологічного дефіциту до 3 балів надлегкого, 38 балів легкого, 912 балів середнього, 1315 балів тяжкого, більше 15 балів надтяжкого. Характеристики хворих іі та ііі груп щодо неврологічного дефіциту різного ступеня тяжкості є більш подібними, ніж кожної з цих груп порівняно з хворими і групи. У рутинній діагностиці інсульту одне з провідних місць посіли методи нейровізуалізації, зокрема рентгенівська компютерна (кт) і магнітнорезонансна томографія (мрт). Проте на сьогодні зясовано, що ділянка невідповідності зон дифузії та перфузії не завжди ідеально відповідає пенумбрі, а в більше ніж 10 спостережень типова клінічна картина гпмк не супроводжується будьякими змінами на компютерній чи мртомограмах. Більш чутливими до діагностики вогнищевої церебральної ішемії вже в перші години або навіть хвилини захворювання є нейровізуалізаційні методики, які допомагають оцінити внутрішньомозковий кровотік, наприклад перфузійна кт із введенням контрастних речовин, кт із застосуванням ксенону, позитронноемісійна томографія, однофотонна емісійна кт, перфузійно і дифузійнозважена мрт головного мозку.


    ІШЕМІЧНИЙ ІНСУЛЬТ ПРИ МЕТАБОЛІЧНОМУ СИНДРОМІ ТА ...


    ішемічний інсульт / метаболічний синдром / альфа-ліпоєва кислота ... Патогенетичні аспекти превентивної корекції патологічної втоми в ранньому .... Клшчш характеристики хворих основно'1 i контрольно! груп наведенi в табл. 2.

    Ішемічний інсульт: прогностичні аспекти клінічних, лабораторних та нейровізуальних характеристик О.В.Ткаченко, І.О.Цьоха

    міністерство охорони здоров'я україни - НМАПО
    характеристики, лабораторні та інструментальні показники важкості пацієнтів у .... Співвідношення ішемічних інсультів до геморагічних в Україні становить від ...... Ткаченко О. В. Ішемічний інсульт: прогностичні аспекти клінічних, лабораторних та нейро
    Ішемічний інсульт: прогностичні аспекти клінічних, лабораторних та нейровізуальних характеристик О.В.Ткаченко, І.О.Цьоха У 67,1 пацієнтів з клінічними ознаками ішемічного інсульту при мртобстеженні були виявлені ішемічні вогнища у 41 пацієнта гостре ішемічне вогнище за відсутності інших вогнищевих мртфеноменів (і група), Більш чутливими до діагностики вогнищевої церебральної ішемії вже в перші години або навіть хвилини захворювання є нейровізуалізаційні методики, які допомагають оцінити внутрішньомозковий кровотік, наприклад перфузійна кт із введенням контрастних речовин, кт із застосуванням ксенону, позитронноемісійна томографія, однофотонна емісійна кт. Ткаченко О. Житомирський державний університет імені Івана Франка, вул. Смертність від інсульту незмінно посідає друге місце в структурі загальної смертності, Мртфеноменів та ішемічного вогнища на фоні дрібновогнищевих таабо дифузних змін головного мозку, відсутністю гострого ішемічного вогнища за наявності дрібновогнищевих таабо дифузних змін головного мозку.
  • оптимізація діагностики лакунарного інсульту з ... - НМАПО


    Наявність частки хворих значно віддаленої від решти осіб ііі групи може бути повязана з вираженістю явища лейкоареозу, зокрема особливостями компенсаторних судинних механізмів тощо. У решти обстежених з клінічними ознаками ішемічного інсульту не виявлено ознак гострого інфаркту, але були наявні дифузні таабо дрібновогнищеві зміни головного мозку, зокрема у вигляді лейкоареозу, за даними стандартного нейровізуального обстеження (ііі група). Проте щодо нейровізуалізаційних параметрів як стандартних, так і дифузійно та перфузійнозважених мрзображень існують проблеми з інтерпретацією, а їх кореляційні звязки з клінічними ознаками ішемічного інсульту потребують подальшого вивчення. Незважаючи на значну відмінність графічного зображення розподілу хворих і та іі груп щодо тяжкості вихідного неврологічного дефіциту за шкалою nihss, для обох груп спорідненим є наявність у їх складі частки хворих з тяжким та надтяжким неврологічним дефіцитом (рис. За шкалою nihss хворі з ішемічним інсультом були поділені на 5 груп залежно від ступеня тяжкості неврологічного дефіциту до 3 балів надлегкого, 38 балів легкого, 912 балів середнього, 1315 балів тяжкого, більше 15 балів надтяжкого.

    Виконувалося нейровізуальне обстеження як мртсканування (за допомогою апарата siemens concenr з напругою 1,5 тл, німеччина), так і кт головного мозку (за допомогою апарата general electric, німеччина). Застосування дифузійнозваженої мрт головного мозку дозволяє діагностувати гострі порушення мозкового кровотоку (гпмк) уже через декілька хвилин з моменту розвитку захворювання у 95 хворих, а також визначати приблизний термін виникнення вогнища 6, 7. Непрямолінійна залежність тяжкості неврологічного дефіциту від розмірів ішемічного вогнища підтверджується і даними кореляційного аналізу, проведеного щодо зазначених характеристик на 1шу добу відносно обєму ішемічного вогнища (рис. На користь цього свідчать рівні показника диференційованості розподілів коефіцієнти збіжності розподілів і і іі груп (alfa 01 0,65) та і і ііі груп (alfa 02 0,63) менші, ніж для іі і ііі груп (alfa 12 0,82). Для розподілу ііі групи (х, 2) характерні такі особливості найчастіше виявляється неврологічний дефіцит легкого та надлегкого ступеня (1,54,5 бала) за шкалою nihss (цей інтервал різко виражений) наявність незначної частки хворих, що відповідає тяжкому ступеню неврологічного дефіциту (1315 балів), відсутність елементів розподілу відповідно до надважкого ступеня неврологічних розладів за шкалою nihss.

    Смертність від інсульту незмінно посідає друге місце в структурі загальної смертності, а постінсультна інвалідизація одне з перших місць серед усіх причин інвалідизації населення. Зазначене вище зумовило проведення оцінки співставлення вихідного стану головного мозку та неврологічного дефіциту за шкалою nihss на 1шу добу ішемічного інсульту. Автори вважають, що близько 20 ішемічних инсультів зумовлені макроангіопатіями, з яких понад 50 становлять стенози та оклюзії екстра або інтракраніальних судин причиною більше ніж чверті інсультів є кардіогенні емболії близько 20 випадків усіх ішемічних інсультів зумовлені мікроангіопатіями, що спричиняють розвиток лакунарних інфарктів з формуванням дрібних вогнищ некрозу в глибинних структурах головного мозку менше ніж у 45 випадків виявляють інші причини. Середні обєми ішемічних вогнищ у пацієнтів і та іі груп відповідно становили 24,5 8,2 та 36,6 11,7 см3 і статистично достовірно не відрізнялися, хоча спостерігалася тенденція до більшого обєму ішемічного вогнища при наявності фонових дифузних таабо дрібновогнищевих змін головного мозку. Отже, за допомогою комплексної оцінки збіжності розподілів доведено, що вихідні зміни головного мозку як самостійний фактор не визначають обєм ішемічного вогнища (за даними стандартного нейровізуального обстеження), яке формується при епізоді гпмк, що клінічно розвинулося вперше. Статистично достовірної різниці середнього обєму ішемічного вогнища при ураженні домінантної та недомінантної півкуль головного мозку у жодній з виділених груп за обємом ураження не виявлено (р 0,05). Дослідження, проведені протягом останніх десятиліть, показали, що поліморфізм ішемічного інсульту як клінічного синдрому залежить не лише від різноманіття безпосередніх причин, що призводять до розвитку інфаркту головного мозку, але й від патофізіологічних особливостей цього процесу, а саме темпів формування ішемічного інсульту (повільно зростаючий тромбоз чи раптова емболія), стану колатерального кровообігу, калібру оклюзованої судини та поширеності оклюзії, стану загальної гемодинаміки, артеріального і перфузійного тиску, цереброваскулярної реактивності та механізмів ауторегуляції, змін реологічних властивостей крові, які в свою чергу впливають на локалізацію та величину вогнища ішемії, характеру морфологічних змін головного мозку (глибину некрозу, наявність та розміри ішемічної напівтіні). Тяжкість неврологічного дефіциту при ішемічному інсульті, який клінічно виник вперше, є комплексною характеристикою, яка визначається не лише обємом та топічним розташуванням ішемічного вогнища, але й рядом інших факторів, серед яких вихідний стан головного мозку та патогенетичні особливості ішемічного інсульту. Проте при ішемічному інсульті, що характеризується виявленням гострого ішемічного вогнища незалежно від наявності вихідних змін головного мозку, ризик формування неврологічного дефіциту тяжкого та надтяжкого ступеня є вищим. Коефіцієнти збіжності розподілів і, іі та ііі груп (відповідно становлять alfa 01 0,877, alfa 02 0,830, alfa 12 0,844) вказують на значну їх подібність.

    22 трав. 2017 ... 1.1 Етіологія та патогенез ішемічного інсульту………………………..... ..... « Сучасні аспекти клінічної неврології» (Івано-Франківськ, 2014); XVIII ...... Ткаченко О.В. Ішемічний інсульт: прогностичні аспекти клінічних ... лабораторних та нейро

    Стан впровадження галузевого клінічного протоколу надання ...

    З ІШЕМІЧНИМ ІНСУЛЬТОМ У ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ. С.М. Грищук. Житомирський державний університет імені Івана Франка, вул. В. Бердичівська, 40,.
  • Патофизиология - Литвицкий П.Ф. - Том 1
  • Блефаропластика + DVD Марк Дж. Рубин, Рид Элсивер
  • Профилактика и лечение гриппа Карпухин Г.И.
  • Психіатрія.О. К. Напрєєнко.К. Здоров я
  • Лечение чистотелом Л.А. Костина
  • Лучевая диагностика травм головы и позвоночника. Руководство для врачей. 2-е изд. Г.Е. Труфанов, Т.Е. Рамешвили
  • Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів (14-е вид., доп. і перероб.) За ред. Ю.М. Мостового
  • Экстренные специальные оперативные вмешательства Б.Нидерле
  • Секреты голеностопного сустава и стопы Лоренс Б. Харклесс
  • Квалификационные тесты по рентгенологии (лучевой диагностике) Варшавский Ю.В.
  • Современные технологии в эндодонтии Дубова М.А., Шпак Т.А., Корнетова И.В.
  • Клиническая фармакология - Кукес В. Г.
  • Пропедевтика внутренних болезней: Учебн. пособие Под ред. В.Т. Ивашкина, А.А. Шептулина
  • Клиническая анестезиология Бараш
  • Ішемічний інсульт: прогностичні аспекти клінічних, лабораторних та нейровізуальних характеристик О.В.Ткаченко, І.О.Цьоха

NEW